Будуємо веранду своїми руками

В даний час існує велика кількість можливостей для того, щоб зробити свій будинок комфортним і оригінальним. Така, що стала вже традиційною прибудова як веранда, створює суттєве додаткове зручність у приватному будинку і надає йому більш естетичний зовнішній вигляд. Коли ми будуємо веранду своїми руками, бажано дотримуватися певної логічної послідовності власних дій. Такий підхід у значній мірі полегшить і прискорить весь процес планованого будівництва. Дане приміщення найчастіше використовується в якості річного будови і тому не вимагає значного утеплення. Хоча все залежить від бажання господаря будинку і наявних у нього матеріально — фінансових можливостей.

Веранду розташовують в основному уздовж торцевої або фасадної стіни так, щоб вхід у будинок знаходився всередині неї. Це дозволяє додатково заощадити на збереженні тепла в основних житлових приміщеннях і сприяє покращенню існуючого в них мікроклімату. Що, звичайно ж, позначається на самопочутті та стані здоров’я самих мешканців будинку.

Сама веранда, як правило, невелика за своїми розмірами. Найчастіше її роблять до 6 метрів в ширину і до 2-3 метрів в довжину. Враховуючи той факт, що на території нашої країни проживають люди з різним фінансовим становищем, варто зупинитися на тому типі веранд, який буде найбільш оптимальним у плані простоти здійснення споруди та необхідних матеріальних витрат. А значить, і максимально прийнятним для всіх існуючих категорій населення.

Безпосередні роботи по будівництву починаються, природно, з обладнання потрібного фундаменту. Він надає всієї майбутньої конструкції необхідну стійкість і підвищену міцність. Найбільш часто, коли ми будуємо веранду своїми руками, то можна зупинитися на виборі обладнання стовпчастого фундаменту. Краще всього виготовити з цегли. При цьому фундаментні стовпи в обов’язковому порядку встановлюються під кожну з наявних кутових стійок.

В тих місцях, де планується розміщення опорних стовпів, попередньо готуються ями. Їх глибина найчастіше становить 1 метр. На дні кожної з цих ям робляться піщані подушки, товщина яких становить 0.2 метра. Якщо грунт піщаний, то дно покривається шаром гравію або щебеню, який заливається розігрітим бітумом. Після цього робиться підставу з бетону. Необхідно обов’язково простежити, щоб його поверхня мала горизонтальне положення. І тільки після того, як бетон застигне, обладнується сам стовп необхідного розміру.

Обладнані стовпи, для підвищення їх захисту від проникнення вологи, покриваються шаром бітуму. Потім можна приступати до виготовлення самого каркаса веранди. Для цієї мети досить зручно та ефективно використовувати дерев’яний брус, переріз якого становить 10×10 сантиметрів. В якості альтернативного варіанту можна скористатися колодами діаметром 10 сантиметрів. Спочатку на бетонну основу робиться нижня обв’язка. Монтування проводиться із застосуванням прямого замку. Будівельники — професіонали рекомендують робити його подвійним. Потім в таку обв’язку шляхом врізки встановлюються лаги, призначені для настилу підлоги. Готуються пази 5×5×5 см для установки стійок. Поверх цих стійок встановлюється верхня обв’язка і крокви, що закріплюються за допомогою цвяхів та шпильок.

Кінці крокв фіксуються на спеціально призначеному для цього прогоні. Прогін, а також стійки фіксуються на стіні з використанням анкерних болтів. Дах робиться односхилим. В якості покриття можна використовувати матеріал, який застосовувався для самого житлового будинку або при будівництві дачі. Хоча можливе використання й інших покрівельних матеріалів. Перед виготовленням покрівлі треба попередньо підготувати обрешітку, яка надійно кріпиться на раніше встановлених кроквах. Якщо покрівля виконується з руберойду або інших рулонних матеріалів покриттів, краще настилати їх на суцільний настил. У разі використання сталевих листів теж краще використовувати суцільну конструкцію обрешітки. Листи азбестоцементного покриття монтуються шляхом накладання в одну хвилю і кріпиться спеціальними цвяхами. Для обладнання підлоги дошки фіксуються на раніше встановлені лаги. І дошки й самі лаги бажано обробити антисептичними засобами та провести їх фарбування. Виконуючи встановлення перегородок і прорізів вікон, слід враховувати, що їх розмір істотно впливає на весь зовнішній вигляд будови.

Для споруджуваної веранди достатньо установки для одинарних вікон рам. Перед установкою самого вікна, на відстані 50 см від підлоги, монтується підвіконна дошка. Після чого ставиться віконна рама, а простінки обшиваються зазвичай тільки з лицьового боку, так як в їх утепленні немає необхідності. Процес встановлення дверей нічим не відрізняється від виконання подібного виду робіт у всіх інших випадках будівництва. Розташування дверного отвору визначається самим власником будинку з урахуванням наявних у нього побажань, з будь-якою, зручною йому сторони будується веранди. Однією з основних умов успішного будівництва є попередня підготовка необхідних матеріалів та наявність потрібних інструментів.

Як можна помітити, весь процес даних робіт не представляє великої складності. Його цілком може виконати будь-яка людина, що має мінімальні пізнання в будівництві і вміє правильно поводитися з інструментами, а також використовуваними будівельними матеріалами. Що дає можливість істотно заощадити на ньому, не оплачуючи працю залучених фахівців. У тому випадку, якщо ми будуємо веранду своїми руками, з’являється реальна можливість такої відчутної економії. А остання обставина є особливо важливою для значної кількості сімей, існуюче матеріальне становище яких не дозволяє допускати надмірні і невиправдані фінансові витрати.

Варто почитати:

Додати:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *